Моя творчість про Бога

Рідко буває велика біда –
Зразу миттєво.
А не буває зненацька вона,
На все є причина.

   Крапля за краплею – точе каміння,
   Крапля за краплею – злива бува.
   Сніжинка за сніжинкою
   І снігом усе завалило.

Ось і свято  в моїм  календарі,
Я ще на один рік постарів.
Сорок шість років мені
І ніхто не знає скільки гріхів?

Прогорну цілий рік в голові,
Пригадаю я пройдені дні,
Як багато було помилок,
Поганих вчинків і злих думок.

Мені сьогодні сорок п’ять,
Багато це чи мало?
І, як же хочеться спитать:
Життя ще не пропало?

Так, не пропало, точно ні.
Сьогодні  твердо знаю,
Тому, що років скоро три,
Я відповідь в Христі шукаю.

Я недавно лиш зрозумів,
Як прожити нам в світі треба.
Щоб спастися, не мати гріхів,
Заслужити на вічність – Небо.

Нам покаятись треба тут,
Поки ми ще живем на світі.
Треба вірити у Христа,
Треба Бога й людей любити.