Моя творчість про Бога

Послухай синку, батька твого.
Хочу я дещо сказать тобі,
В цей день прекрасний, день чудовий,
П'ятнадцять років уже тобі.

П'ятнадцять років –  вік не маленький,
Повинен знати свої гріхи,
Прошу, мій синку, прошу покайся
І помилок цих не повтори.

Я є поет  і  я складаю вірші,
Мені не треба людської похвали.
В своїх віршах я Бога прославляю,
Йому Одному  дякую за все.

Я є поет, таким  себе вважаю
І лепту Богу, я несу свою.
І як умію, так я і складаю,
Я не рукою – серцем я пишу.

Сьогодні для мене — щасливий день…
Господь чув мої молитви…
Я Бога просила, щоб Він допоміг.
І Бог взяв все в руки свої.

Я Бога просила, щоб дав жінку сину,
Почув Бог молитви і дав – Христину.
Летіли роки… Бог їх готував,
На завіт з Богом  — Христину чекав.

Сашка, любий, дорогий
Ти мій старший братик.
Коли не було в дома батьків
Ти був за маму і тата.

А сьогодні, накінець,
Наступив прекрасний день.
Ти з Христиною стоїш
І вітають вас усі.

Секунда у вічності, у вселеній пилинка,
Пів сотні віршів – це маленька краплинка.
Бо перед Богом, я, завжди в боргу,
Бо не в змозі віддати борги я Йому.

У тебе сьогодні чудова подія,
Твій день — День народження.
Прошу подякуй за все Творцю,
Нашому Господу.

Тобі сьогодні є рівно сім,
Ти майже доросла вже.
Дякувать треба за все Творцю,
Нашому Господу.