Моя творчість про Бога

Як я жалію тих людей
Що Духа Божого не знають.
Який в них дух живе тоді
І що у них в грудях калатає?

Багато духів в світі є,
Тільки один Святий від Бога.
Надію Він мені дає
І жити у світі допоможе.
 

Хтось пам'ятає заповіт
Що сам Сірко колись давав.
Пройшло багато дуже літ...
Нема того хто заповів.

Лишились дочки і сини,
Живе ще український рід.
А дуже хочеться мені
Щоб знали Божий Заповіт.
 

Люблю мій край, мою вкраїну,
Земля від Бога нам дана.
Колись язичники тут жили,
Потім віра від Господа прийшла.

Христос показує любов
І просить ідолів забути.
Але не спить лукавий у нас,
Не можемо гріхів позбутись.
 

"Бахнути" по нотам Баха,
Хай зазвучать звуки для слави Бога.
Вони пролунали давно
І знову линуть як нові.

Іван-Себастьян не даремно жив,
Славу собі на землі заслужив.
Але для Бога він ноти писав,
Сам він помер, а музика жива.
 

Прийде час і всі народи, племена, коліна
Перед Господом Святим стануть на коліна.
Бо буде суд, і за діла наші спитає нас Творець наш,
Він все давав, щоб ми тут жили, земля давала їжу, сили.

В Його руках все і всі були,
А нам свободу дав, бо є люди,
По образу Його і по подобі ми з Ним єдині,
А по ділам і совісті?
 

Відіграли весілля, радість має бути,
Але у свекрухи з невісткою війна не на жарти.
Спільного нічого, тільки одні сварки,
Не можуть поділити ні кухні, ні хати.

День за днем проходить, а миром не пахне,
І зла, чорна думка пришла в молоду голівку.
Пішла невістка в аптеку з великим проханням:
"Даю великі гроші за ваше мовчання,
Продайте, вас прошу, для смерті лікарство".