Моя творчість про Бога

Чужа сім'я – чужі справи,
Там їхні радості і їхні печалі.
Про одну історію, яку я почув,
Хочу поділитися навіть в інтернеті.

Сім'я жила по всякому,
Як більшість живуть,
І добро і згода були в їхнім домі,
Але траплялося і сварки, майже із нічого.

В радянські часи, за віру у Бога,
Посадили у тюрму віруючого одного.
А в нього сім'я, та ще й не маленька,
Не може сім'ю прокормити віруюча жінка.

І просила допомоги в районі в обкомі,
Як почули, що віруюча, тай зраділи трохи,
- "Нехай знає, що немає ніякого бога,
А якщо він є, то хай він і поможе." -
 

Швидко, швидко, роки летять,
Швидко, вже мені шістдесят.
Швидко, швидко, линуть ночі і дні,
А скільки Бог дасть ще мені?

А за дні, що вже я їх прожив,
Дуже вдячний Боже Тобі.
Ти даєш мені все для життя,
І Тебе моя славить душа.