Моя творчість про Бога

Мені сьогодні сорок п’ять,
Багато це чи мало?
І, як же хочеться спитать:
Життя ще не пропало?

Так, не пропало, точно ні.
Сьогодні  твердо знаю,
Тому, що років скоро три,
Я відповідь в Христі шукаю.

Мені сьогодні сорок п’ять,
Багато це чи мало?
І, як же хочеться спитать:
Життя ще не пропало?

Так, не пропало, точно ні.
Сьогодні  твердо знаю,
Тому, що років скоро три,
Я відповідь в Христі шукаю.

Ми живем, як на вокзалі,
Кожний чекає потяг свій.
Їдуть вони в міста різні
І відправлення час свій.

                        І вагони й місця різні,
                        Різні маємо квитки.
                        А не можем зрозуміти,
                        Куди їхати і коли?

Я недавно лиш зрозумів,
Як прожити нам в світі треба.
Щоб спастися, не мати гріхів,
Заслужити на вічність – Небо.

Нам покаятись треба тут,
Поки ми ще живем на світі.
Треба вірити у Христа,
Треба Бога й людей любити.

Хоч я ще маленька,
Але знаю я.
Для чого живу я,
На цім світі я.

Треба славить Бога,
Він усе дає.
Без Бога до порога,
Нам не дійти.

Хоч я ще маленька,
Але знаю я.
Для чого живу я,
На цім світі я.

Треба славить Бога,
Він усе дає.
Без Бога до порога,
Нам не дійти.