1. Сын мой! внимай мудрости моей, и приклони ухо твое к разуму моему,
(Книга Притчей Соломона 5:1)
Послухай синку, батька твого.
Хочу я дещо сказать тобі,
В цей день прекрасний, день чудовий,
П'ятнадцять років уже тобі.
П'ятнадцять років – вік не маленький,
Повинен знати свої гріхи,
Прошу, мій синку, прошу покайся
І помилок цих не повтори.
Нам ти кажеш, що Бога любиш,
То ти ділами – це доведи.
Любить навчайся, прощать навчайся,
Нічого злого ти не роби.
А якщо хочеш вічно жити,
Заповіді Божі виконай ти.
Бо це сам Бог дав повеління,
В них є життя і в них – спасіння.
Зверни увагу, мій любий синку,
На п’яту заповідь святу:
«Щоб добре і довго на світі жити,
Шануй батька й матір свою.»
І ще, мій синку, мене послухай,
Дорогою цією ти твердо йди.
І на Ісуса, ти покладайся,
Вірнішого Друга вже не знайти.
А в цьому світі, спокус багато.
Дивись, мій синку, не спокусись,
Про вічне думай, про Бога думай
Бо в цьому щастя, не помились.
І як би в світі, тобі не жилося,
За все вдячний ти будь Творцю.
Бо це є воля, Господня воля.
За все, за все – слава Йому.
А зараз синку, даваймо разом,
Творцю подякуєм за все.
Я батько земний, а Він – Небесний,
Дякую Богу, дякуєм за все.
15.08.2002 р Автор Сотник Степан
|
|
Головна сторінка
Правила користування сайтом
Моя творчість про Бога
Моє опитування
Гостьова книга
