Моя творчість про Бога

Випав білий сніг,
Усе побіліло.
Так за одну ніч,
Стало усе білим.

Білі мухи ці,
З неба прилетіли.
Білим килимом
Землю всю накрили.

Для чого грішить, а потім каятись,
Для чого жити, щоб вмирать.
Для чого пити і гуляти,
Щоб потім мучиться й страждать.

Для чого нам людей обманювати,
А це все одно спливе.
Одне говорить, друге робить, а третє думати,
Знайте, нам це не пройде.

Цей рецепт складний є трохи,
Це є ліки від гріха.
Може тілу не поможе,
А душа буде жива.

Починай копати зрання,
Послуху, лише коріння.
Потім квіти ти зірви,
Душевної чистоти.

Як легко в житті звинуватити всіх,
Чи рідних, чи ближніх, чи друзів, чи ворогів.
Як часто у нас винуваті є всі,
Винуваті є всі тільки не ми.

Згадаємо предків, перших людей,
Як вперше згрішили вони на землі.
Як з’їли в Раю заборонений плід,
Давайте згадаємо відповідь їх.