Моя творчість про Бога

Послухайте  дорослі історію таку -
Як сперечались учні у сиву давнину,
Вони хотіли взнати істину святу,
Хто стане більшим в Царстві, у Царстві Божому?

Я впевнена, що знаєте Ісусові слова,
Ну, а якщо не знаєте – копійка Вам ціна.

Ми вибираємо, нас вибирають,
Але це часто, не співпадає.
Часто складне є дуже просте,
Чорне є біле, а біле є чорне.

Нам розібратись в складному треба,
Вибір серйозний — пекло чи небо.
І запитати у Вас я хочу:
«Чому ви тут, а не на роботі?

Сонце світить, а не гріє,
Сніг ще не розтав.
А на пагорбі високім,
Час весни настав.

Із землі зелена квітка,
Вилізла мерщій.
Біленькою голівкою,
Зустрічає світ.

Як легко в житті звинуватити всіх,
Чи рідних, чи ближніх, чи друзів, чи ворогів.
Як часто у нас винуваті є всі,
Винуваті є всі тільки не ми.

Згадаємо предків, перших людей,
Як вперше згрішили вони на землі.
Як з’їли в Раю заборонений плід,
Давайте згадаємо відповідь їх.

Цілий тиждень ходжу в школу,
Там знання дають мені.
Там писати і читати,
Й рахувати вчать всі  дні.

А в суботу, в іншу школу,
Дуже хочеться мені.
Зовсім другі тут предмети,
Другі тут є вчителі.

Господи, Небесний Царю наш,
Ти наш Бог, Тебе хочем любити,
Ти – Творець і Ти все створив,
Як же, Тебе можна не любити?

Бо Ти є дорога і життя,
Ти — одна надія в цьому світі,
Бо Ти – хліб щоденний, Ти – вода,
Як же, Тебе можна не любити?