32. Странник не ночевал на улице; двери мои я отворял прохожему.
(Книга Иова 31:32)
читати мій вірш "Найдорожчій гість (Иов 31:32)" в книжковому форматі
Внимание!
На моём сайте есть материалы в книжном формате 3D.
На самом меню для просмотра появляются подсказки, если наводить мышкой на знаки.
Правила для просмотра книги:
1. Нажмите на обложку книге. Откроется книга, покажется первые две страницы книги.
2. чтобы перелистать следующие страницы книги есть 3 способа:
- нажмите на меню кнопку «» - перелистывается книга вперёд.
При нажатие кнопки «» страница переворачивается влево.
- сверху или внизу страницы, по их краям, перетяните с помощью мышки страницу влево или вправо, или справа налево. Обратите внимание, как интересно они перевертываются!
- автоматическое перелистывание книги – нажмите в меню на значок «» .страницы сами будут перелистываются автоматически через определённый промежуток времени.
Для увеличения шрифта есть кнопка «» и чтобы уменьшить шрифт значок « ».
Приятного вам просмотра.
Найдорожчій гість (Иов 31:32)
Мои стихи о Боге
Найдорожчій гість
32. Странник не ночевал на улице; двери мои я отворял прохожему.(Книга Иова 31:32)
Мої вірші про Бога
Найдорожчій гість
(Иов 31:32)
Мій дім – моя фортеця і я господар тут,
Кого хочу запрошу, кого хочу впущу.
Мій дім – моя фортеця і я тут командир,
У мене свій порядок, у мене свій режим.
Не кожному довірю, таємницю свою,
Не кожного, хто хоче, я в свій дім впущу.
І хай не ображаються, що я їх не впустив,
А може не готовий був, а може не схотів.
Мої вірші про Бога
Найдорожчій гість
(Иов 31:32)
Бо знаю я людину, характер людський,
Прийде і осудить – нечистий спокусить.
Тому й так говорять в світі неспроста,
Бо непроханий гість – гірше татарина.
Є один у світі найдорожчий гість,
Я його чекаю кожний день і ніч.
І його в дім пустять вся моя сім'я,
Двері є відкриті - відкрита душа.
Мої вірші про Бога
Найдорожчій гість
(Иов 31:32)
Хочете узнати ви Його ім'я,
А Він із далека, Він прийде з небес.
А Його так звати «Ісус Христос.»
03.12.2002 р Автор Сотник Степан
Мої вірші про Бога
Найдорожчій гість
(Иов 31:32)
вірш ввзято із сайту "Славлю Бога"
Мій дім – моя фортеця і я господар тут,
Кого хочу запрошу, кого хочу впущу.
Мій дім – моя фортеця і я тут командир,
У мене свій порядок, у мене свій режим.
Не кожному довірю, таємницю свою,
Не кожного, хто хоче, я в свій дім впущу.
І хай не ображаються, що я їх не впустив,
А може не готовий був, а може не схотів.
Бо знаю я людину, характер людський,
Прийде і осудить – нечистий спокусить.
Тому й так говорять в світі неспроста,
Бо непроханий гість – гірше татарина.
Є один у світі найдорожчий гість,
Я його чекаю кожний день і ніч.
І його в дім пустять вся моя сім'я,
Двері є відкриті — відкрита душа.
Хочете узнати ви Його ім'я,
А Він із далека, Він прийде з небес.
А Його так звати «Ісус Христос.»
03.12.2002 р Автор Сотник Степан
Мої Українські вірші про Бога |
категорія матеріалу: Тема особисте | дата додавання: 15.03.2010| переглядів: 1529
|коментарів (0)
| теги матеріалу: |
Головна сторінка
Правила користування сайтом
Моя творчість про Бога
Моє опитування
Гостьова книга
» - перелистывается книга вперёд.
» .страницы сами будут перелистываются автоматически через определённый промежуток времени.
» и чтобы уменьшить шрифт значок «
».
