Моя творчість про Бога

Славте Господа віршами.
Славте Господа піснями.
Славте з ранку до вечора,
Хай не мовчать уста!

Славте, бо є за що славити,
Славте, за все, що маєте.
Славте, нашого Господа
Хай не мовчать уста!

І ось, зима вже  на дворі,
О, як пролітають дні.
Вже грудень прийшов у гості,
Знов свято в твоїм житті.

Тобі вже не мало років,
А ти молода в Христі.
Моя бойова подруга,
Провірена ще на війні.

Це сотий вірш,
Який я напишу.
Це сотий вірш,
Від Бога і про Бога,

Де я сказав,
Вже сто разів, прости
І сто разів,
Віддав хвалу вже Богу.

Одного разу в електропотязі,
Що рухався зі Львова.
Було багато там людей
І серед них – військовий.

Військовий, що завжди читав –
Газети і журнали.
І в цю хвилину він тримав –
Журнал «Знання – це сила.»

Слова, слова, слова...
Багато їх на світі.
Всі різні є вони
І значення їх різні.

Словом можна ісцілити,
Словом можна також вбити.
Є слова, які спасають,
Які жити помагають

Ось і грудень вже на дворі
На землі біліє сніг.
Свято йде до тебе в гості
П’ятдесят вже другий рік.

І вже трошки ти прожила,
А душею молода.
Бо недавно ти змінилась -
В серце прийняла Христа.