Истребилось всякое существо, которое было на поверхности всей земли; от человека до скота, и гадов, и птиц небесных, - все истребилось с земли, остался только Ной и что было с ним в ковчеге.
(Бытие 7:23)
7 Верою Ной, получив откровение о том, что еще не было видимо, благоговея приготовил ковчег для спасения дома своего; ею осудил он (весь) мир, и сделался наследником праведности по вере.
(Послание к Евреям 11:7)
Плив корабель і падав дощ,
Текла вода, як із відра, так з неба лило…
Плив корабель, кругом вода,
А корабель хвилі носили…
Плив корабель і вже не чути голосів, і гір не видно,
Плив корабель і вже кругом вода залила.
Пливе по воді корабель, минають дні
І все живе, що було на землі є в кораблі.
Із всіх тварин, що чисті є, є по сім пар,
А нечисті по одній – так Бог сказав.
Є там птахи і плазуни по парах всі
І все, що було на землі є в кораблі.
А із людей усіх людей є вісім душ,
Сімейство Ноя має щастя бути тут.
Один лиш Ной, праведний Ной це заслужив,
Був досконалим, бо із Богом він ходив.
Ной мав жінку, разом мали три сини:
Сима, Хама і Яфета – трьох синів
Із жінками всі вони на кораблі,
Получилось рівно вісім душ живих.
Пливе по воді корабель минають дні
І згадав Ной, як було там, ще на землі.
Як сказав до нього Бог: «Погублю всіх,
Знищу все, що створив, бо грішні всі.
Бо гріхи у всіх великі не стерплю,
Всіх і все, що є на світі, потоплю.
А з тобою Ною я зроблю союз,
Бо спасу з тобою рівно вісім душ.
Слухай Ною, ти ковчег з сосни зроби
І смолою його добре просмоли.
Триста ліктів довжиною, п’ятдесят шириною,
Ну, а тридцять висоти. Дах і двері у ковчезі ти зроби.
Ковчег повинен мати три поверхи,
Все, що треба Ною приготуй, бо далека буде твоя путь.
А в ковчег, візьми різних харчів:
Для людей і для тварин, і для птахів.
І візьми ти із тварин, птахів і плазунів,
Всіх попарно, щоб лишилися живі.
Будеш плавати з сімейством довгий час,
Так, що Ною в путь далекий поспішай.
І роботу із синами Ной почав,
Чим сусідів і знайомих здивував,
Бо побачили діла його – чудні
І говорить він слова, якісь смішні:
«Люди слухайте, за всі ваші гріхи,
Бог потопить скоро вас всіх, у воді.
А покайтеся, кажу вам є ще час,
Бо загинете, я дуже прошу вас.»
І сміялися із нього люди всі:
«Ной чудний і діла його чудні,
Про ковчег якийсь говорить, про потоп.
(А тоді, ще на землі не падав дощ)
Звідки стільки тут появиться води?
Дуже просим, ти нас Ною не сміши.»
І дивились, як будує він ковчег,
І сміялись із Ноя кожний день…
Пройшли роки і зараз ми,
Тут живемо у цьому світі.
Із кожним днем більше гріхів,
І більше зла в сучаснім світі.
А знаєте люди, буде так уже не довго,
Господь сказав, що Він прийде на землю скоро.
І своїх вірних Він візьме собі на хмари,
А грішних всіх і грішний світ, вогнем, все спалить.
А прислухайтеся всі, бо чути знову,
Тут на землі посеред нас знов Ноїв голос.
Сучасний Ной, він серед нас і він тут з нами
І теж нас просить, нам говорить, нас благає.
Покайтесь люди, бо розплата прийде знову,
Покайтесь люди, вас прошу, бо прийде скоро.
Прийде ковчег, а вже небесний в виді хмари
І забере вже сам Господь собі сам пари.
І будуть вірні в небі з Ним навіки жити,
Хто не повірить, каже Бог, буде горіти.
Але тоді повірте всі вже пізно буде,
Загинуть грішні у вогні, як колись в морі…
О, брате мій, прошу тебе, буть Ноєм,
Спаси себе, спаси сім’ю, спаси сусідів.
І благу вість у світ неси,
Спасай ще грішних.
21. 09. 2003 р Автор Сотник Степан
|
|