Моя творчість про Бога

Ось і літо прийшло до нас
І настала пора чудова.
О, який це прекрасний час,
Все росте і цвіте навколо.

Сонце гріє своїм теплом,
А пташки  у гаю співають.
Наливається сад плодом,
Як подібне все це до Раю.

Сонце сходить раненько, починається день,
Помолися сердечно, а земне все відкинь.
Не гадай, не журися, а надію ти май,
На Христа покладися і Йому довіряй.

Що поїсти, попити, не журись брате мій,
Бога треба просити – їжу дасть Він на день.
Бо пташок Бог теж кормить, нагодує і нас,
А ми більші чим птахи і Він любить всіх нас.

Ще зима в нас є  надворі
І морози є невеликі,
Але довгі вже дні настали,
Навіть сонце тепліше світить.

А я вірю, тепло прийде,                2 рази
Переможе весна на світі,
Із землі проросте трава,
З під асфальту проб’ються квіти.

Часто у світі тяжко буває,
Як поступити не все ми знаєм.
Чи так зробити, чи може так?
Як буде краще не знаєм як?

Приспів:
           А Господь каже: «Не сумнівайся».
           А Господь каже: «Ти посміхайся.
           Будь твердий в вірі, ти вір Мені,
           Буду з тобою всі твої дні.

О, друже мій, послухай мелодію одну,
Вона звучить у вухах, виходить у сльозу,
Вона бринить у серці, звучить у голові,
Якщо ти чистий серцем, почуєш ти її.

Люди, у цьому світі, всі чекають хвалу,
Всі шукають пошану, навіть славу свою.
Всі живуть у тумані і для світу живуть,
А ми є християни, знаєм як жити тут.

  Приспів: І не треба нам слави, будем славить Отця,
                  Нам не треба пошани, бо не наша вона.
                  Нас не треба хвалити, бо хвала ця земна,
                  Може нас погубити і закрить небеса.