Моя творчість про Бога

- "Як мені жити на білім світі?"
- "У Бога спитай.
- Кругом гріх, біди і горе…
- Все Богу віддай."

- "З мене сміються, не поважають…"
- "Уваги не звертай."
- "Білою вороною мене називають.
- А ти вибачай."
 

Який чудовий світ,
Які зараз можливості…
Все для життя вже є
І з кожним роком більше ще…

І чим себе зайняти?
І де себе шукати?
Величезний вибір,
Не перелічити.
 

Час летить,
Поспішає…
Літо почалося…
Літо кінчається…

Карантин не знімається,
Пандемія продовжується…
Люди перестрашені,
Розгублені і в розпачі…
 

Марнота, марнота, марнота…
Час краде у нас…
Дні як секунди летять…
Нам їх більше не вернуть.

А ми плануємо,
Мріємо…
Надії у нас великі…
Думаємо що все встигнемо.
 

Річниця це є рік в календарі,
А як його прожито?
Чи був Господь в річниці цій?
І чи любов там була?

Любов до Бога перш за все,
А потім вже до ближніх.
А може було навпаки.
Коли Господь був лишнім.
 

Білі хмаринки по небі пливуть, білі хмаринки.
Наче як сніг, так як пух, білі хмаринки.
І так добре є їм у горі, зверху все бачать.
І у небі вони не на землі, багато це значить.

Білі хмаринки по небі пливуть, їм ближче до Бога,
Вони вже небесні і неземні, і білі, майже готові
У небо злетіти, уверх, в небеса, до самого Бога.
А я є тут на грішній землі, ще не готовий.