Моя творчість про Бога

Вже місяць в школу ходжу я,
Вже знаю букву «А»,
Хочу скоріш навчитися
Читати про Христа.

О, Боже мій, допоможи!
Тебе я так люблю,
Хочу скоріш читати я
Святую Біблію Твою.

 Дорога це життя
 І нам по ній іти.
 Дорога не проста,
 Підйоми, віражі.

 То спуски є круті,
 Там стій, там пропусти.
 І з вітерцем по ній,
 Поїдеш не завжди.

Бог складає вірші, а я слухаю,
Бог диктує мені, я записую.
І слова часто ці, ллються піснею,
А без Бога це, неможливе є.

А коли я вірші перечитую
І я часто собі сам дивуюся.
Як все просто й доступно написано,
Хто так гарно зумів  це все викласти?

Людино, стій, подумай,
Для чого ти живеш?
Навіщо в грішнім світі,
Хрест ти свій несеш?

    Все має мати відповідь,
    В питанні будь-якому,
    Якщо не в цьому світі,
    То в світі другому.

Пливуть хвилини…
Минають дні…
Проходять роки…
А ми у плоті,
А ми у плоті,
Своїй земній.

Вже дев’ятнадцять
Минуло років –
Багато днів…
Як ми зустрілись
З тобою, жінко,
Там, на війні.

Послухай синку, батька твого.
Хочу я дещо сказать тобі,
В цей день прекрасний, день чудовий,
П'ятнадцять років уже тобі.

П'ятнадцять років –  вік не маленький,
Повинен знати свої гріхи,
Прошу, мій синку, прошу покайся
І помилок цих не повтори.