Кінець спектаклю
Мои поэмы о Боге
Кінець спектаклю
Мои поэмы о Боге
Кінець спектаклю
Все. Закінчився спектакль…
Аплодисменти стихли. всі…
І відіграла музика…
Погасли вже вогні.
А в коридорах глядачі,
(Видно по емоціях)
Діляться ще враженням
Від того, що побачили.
Акторів по ролях оцінять,
Які вони зіграли.
Робота буде критикам
І всім розставлять бали.
Мои поэмы о Боге
Кінець спектаклю
І як вони готовились?
Як ролі свої грали?
І як в них це виходило?
Все було видно в залі.
І буде комусь слава.
Комусь і стидно буде.
А що найголовніше,
Не зможуть це вернути,
Ні те, що геть погане,
Щоб його змінити,
Ані те хороше,
Щоби похвалитись.
Мои поэмы о Боге
Кінець спектаклю
Бо пройшов цей час,
І його не вернеш...
Як вони зіграли,
Ми так запам’ятали.
Але час спливає,
Зміни йдуть великі;
Хтось більше не грає.
Хтось в зеніті слави.
А про цю виставу,
Мало хто згадає...
Поразки й перемоги
Багато забуде
Мои поэмы о Боге
Кінець спектаклю
Така в людей пам'ять.
Та ще і вік короткий.
Бо ми тут не вічні,
Нічого не зробиш.
А я взяв виставу
І навів, як приклад
Бо, хочу вам сказати,
Це з великим смислом.
Бо життя – театр є,
А ми всі актори.
І у нас у кожного
Є свої, лиш, ролі.
Мои поэмы о Боге
Кінець спектаклю
Бог-Творець на небі
Наш суддя і критик.
І за наші ролі
Буде нас судити:
І як ми старались,
І як не хотіли.
Було видно зверху
Творцю це під силу.
Він і час давав нам,
Можливість і силу.
Міг допомогти
У тяжку хвилину.
Мои поэмы о Боге
Кінець спектаклю
І коли просили,
Була допомога,
Він є Бог, що любить,
А ми Його діти!
Кожного Він любить
І ми всі є різні,
Оригінал один лиш.
Багато подібних.
А кожному з нас
Своє місце в світі,
І своя задача,
Що нам тут робити?
Мои поэмы о Боге
Кінець спектаклю
Так як у театрі:
Місце, час і ролі
Режисер роздав всім,
Кожен має своє.
І від режисера
Це усе залежить,
Як він все задумав,
Так і маєм грати.
Але як ми бачим,
Хоч би по театру,
Актори по-різному
Ставляться до ролей.
Мои поэмы о Боге
Кінець спектаклю
В когось роль маленька,
А зіграв чудово,
Режисер йому кращу,
Роль, вже приготовив.
А хто роль велику
Тут зіграв погано?
Той від Головного
Получить догану.
Всіх хто зіграв добре
Получить зарплату.
Хто зіграв погано
Виженуть з театру.
Мои поэмы о Боге
Кінець спектаклю
Режисер професор,
Є у свої справі.
Знає хто що може
І ролі підбирає -
Кожному по силі,
По його талантах..
В кого не виходить,
Поможе, поправить.
І дає, він, час нам,
Щоб справить помилки
Дає дар і сили,
Коли не ліниві.
Мои поэмы о Боге
Кінець спектаклю
Так, Господь Небесний,
Кожному нам Батько
І Він всіх нас любить.
Ми Його дитятка.
Він життя нам дав всім
І від нас всіх хоче,
Щоби ми зіграли
Свої ролі добре.
А за це зарплата
Буде аж на Небі.
Бог дарує Вічність,
Кращого не треба.
Мои поэмы о Боге
Кінець спектаклю
Там в Краю Чудовім
Зовсім другі ролі.
Там є друга сцена,
Там - другі актори.
Там всі славлять Бога,
Бо Господь так хоче.
Що і як там буде
Нам це не відомо.
Головне нам знати,
Як життя прожити
Тут прем’єру здати,
Щоб на Небі грати.
Мои поэмы о Боге
Кінець спектаклю
І тому потрібно
Вірити у Того
Хто є режисером,
Хто є нашим Богом.
Бог нам допоможе,
Справити помилки,
І суфлера дасть нам,
Скаже, що робити.
Дух Святий із Неба,
Дорогу покаже,
Він є Утішитель
В біді допоможе.
Мои поэмы о Боге
Кінець спектаклю
Горе, горе буде,
Хто грав легковажно,
Писав сам сценарій
Робив, що завгодно.
Не побачить небо
І у пеклі буде
Грати роль жахливу…
А це так і буде.
Люди придивіться,
Які у вас ролі?
Бо можуть смертельно
Закінчитись гастролі.
Мои поэмы о Боге
Кінець спектаклю
Життя - спектакль єдиний,
Повторів не буде.
Яку роль зіграєте,
Така й вічність буде.
4. 01. 2011 р Автор Сотник Степан
Мои поэмы о Боге
Кінець спектаклю
поэму взято из сайта "Славлю Бога"