Моя творчість про Бога

В цьому світі багато радості,
Але в кожного є своя.
А сказати хочу чесно вам,
Чим радію у світі я?

    Приспів: 

І не має вже щастя більшого,
Як прожитий з Тобою день.
І не має вже більше радості,
Як співати Тобі пісень.

Славлю Тебе, Боже наш,
У піснях і у віршах.
Бо я є душа жива,
Буду славити Творця.

Мій Творець мене створив,
Бо Господь – Отець є мій.
Треба славити Отця,
Бо така воля Творця.

Проблеми є в житті, ти зажуривсь,
А коли сумно є, то плачеш ти.
Сльози течуть з очей, тяжко є на душі,
Душу свою відкрий, все Богу розкажи.

Сльози пусти свої, душу помий.
Сльози свої пусти, серце очисть.
Бо сльози чистими є як хрусталь,
Все Богу розкажи: смуток і жаль.

Субота, субота, субота настає,
До Бога, до Бога, до Бога як завжди.
В суботу, в суботу, забудем про земне,
В суботу, в суботу Небесне головне.

В суботу, в суботу, в суботу Бог спочив,
Суботу, суботу сам Бог благословив.
І тільки один день Господь так відділив,
Суботу, суботу, суботу освятив.

В світі гріховному ти живеш,
Усі грішать і ти грішиш.
Знай, що все це так не пройде,
За все у світі треба платить.
Знай, за гріх плата є смерть
І вона за тобою прийде.
Вихід в світі є лиш один,
Прийми Христа, Він за тебе помер.

     Приспів:
  О, друже мій, почуй цей стогін,
  Це цвяхи лізуть в руки, в ноги.
  Почуй же стукіт молотка,
  Це прибивали до хреста
  Святії руки, святі ноги,
  І кров там капала свята.
  Христос вмирав там на хресті,
  А цвяхи ці гріхи твої.

Згадаю, як колись я жив,
Як я радів людським примарам.
І все, що в світі я любив,
І я шукав людської слави.

   Та рветься із грудей,
   Незрозуміла світу радість.
   Бо Бога в світі я зустрів,
   Щоб Бога славить.