Моя творчість про Бога

Майже всюди таке чую:
«Совісті не маєш ти!»
Люди часто так говорять,
Бо погане роблять їм.

Бо когось там обманули,
Там обідили когось.
А когось там відштовхнули,
Накричали на когось.

Буває ваза гарна,
А вона пуста,
Так людина є красива,
А її душа..?

Справжня ваза тим є цінна,
Чим наповнена вона.
Так для Бога душа цінна,
А не зовнішня краса.

Слова, слова, слова...
Багато їх на світі.
Всі різні є вони
І значення їх різні.

Словом можна ісцілити,
Словом можна також вбити.
Є слова, які спасають,
Які жити помагають

 Дорога це життя
 І нам по ній іти.
 Дорога не проста,
 Підйоми, віражі.

 То спуски є круті,
 Там стій, там пропусти.
 І з вітерцем по ній,
 Поїдеш не завжди.

Сонце світить, а не гріє,
Сніг ще не розтав.
А на пагорбі високім,
Час весни настав.

Із землі зелена квітка,
Вилізла мерщій.
Біленькою голівкою,
Зустрічає світ.

Давай поділим горе,
Давай помножим радість.
Погане все забудем,
Лише добро згадаєм.

Давай добріші станем
І зло робить не будем.
А брата підбадьорим
І розженем журбу.