Головна | Реєстрація | Вхід | RSS Вітаю Вас Гость        Дякуємо Богу за цей день

Меню сайта
Читайте на моєму сайті
 Христианську творчість на українській мові
Мої Українські вірші про Бога Мої Українські вірші про Бога по алфавіту Мої Українські вірші про Бога в книжковому форматі Мої Українські пісні про Бога Мої Українські пісні про Бога по алфавіту Мої Українські поеми про Бога Мої Українські поеми про Бога по алфавіту Мої Українські поеми про Бога в книжковому форматі Мої Українські притчі про Бога Мої Українські притчі про Бога по алфавіту Моя проза про Бога Моя проза по алфавіту Матеріали сайта по додаванню
Мої Українські поеми про Бога
по категоріям
Головні теги сайту
Сайти Христианскої поезії
Інші Християнські сайти
Моє опитування
Оцініть мій сайт
 
Всього відповідей: 41

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Славлю Бога по-українськи - Моя творчість про Бога







Є речі, що не від нас залежать (Ефес 5:17)


воля Божья

 

Итак, не будьте нерассудительны, но познавайте, что есть воля Божия.

 (Послание к Ефесянам 5:17)


 

Итак, не будьте нерассудительны, но познавайте, что есть воля Божия.

 

 (Послание к Ефесянам 5:17)


 

читать мою поэму "Є речі, що не від нас залежать (Ефес 5:17)" в книжном формате

 

 

 

Внимание!

 

На моём сайте есть материалы в книжном формате 3D.
На самом меню для просмотра появляются подсказки, если наводить мышкой на знаки. 

Правила для просмотра книги:
1.    Нажмите на обложку книге. Откроется книга, покажется первые две страницы книги. 
2.    чтобы перелистать следующие страницы книги есть 3 способа:

- нажмите на меню кнопку «» - перелистывается книга вперёд.
 При нажатие кнопки «
» страница переворачивается влево.

- сверху или внизу страницы, по их краям, перетяните с помощью мышки страницу влево или вправо, или справа налево.
Обратите внимание, как интересно они перевертываются!

-  автоматическое перелистывание книги – нажмите в меню на значок  «» .страницы сами будут перелистываются автоматически через определённый промежуток времени.

Для увеличения шрифта есть кнопка «» и чтобы уменьшить шрифт значок « ».

Приятного вам просмотра. 

 
click to open

Є речі, що не від нас залежать
(Ефес 5:17)


Є речі, що не від нас залежать

Мои поэмы о Боге

Є речі, що не від нас залежать
 


Итак, не будьте нерассудительны, но познавайте, что есть воля Божия.

(Ефес 5:17)

Є речі, що не від нас залежать
(Ефес 5:17)


Є речі, що не від нас залежать,
Є події, що не залежать від нас.
Є небо синє, є хмари білі,
Вода є мокра і вітер віє.

І ніч буває, і сонце гріє,
І все це є, і було ще до нас.
Багато чого у світі білім,
Змінить, добавить ми не зумієм.

Бо це не залежить зовсім від нас.
І ми є різні, один високий,
А цей є рижий, цей синьоокий.
Ми всі є різні вже від природи.

Є речі, що не від нас залежать
(Ефес 5:17)


А всі події, нас і природу,
Все пречудово створив Господь.
Високо в небі пташка літає,
А під водою рибки пливуть.

І на землі, і під землею хтось проживає,
Все пречудово по своїй волі створив Господь.
Брат чи сестричко, скажи, що сталось?
Чим ви не згідні з нашим Творцем?

Що ти маленький? Не синьоока?
Не те волосся? Не та є краса?
Може не маєш цього таланту?
Може країна твоя не та?

Є речі, що не від нас залежать
(Ефес 5:17)


Чомусь багато людей таких є,
В яких не так все, усе не те…
А цього треба… А це змінити,
А це не потрібно зовсім мені.

Дуже погано що й християни,
Нарікають часто так як і всі.
І чогось хочуть, і все їм мало,
І ведуть себе, як діти малі.

А все що хочуть, то все для тіла
І не шукають, що треба душі.
Тіло старіє, тіло загине
І поїдять його, геть черв’яки.

Є речі, що не від нас залежать
(Ефес 5:17)


А все, що для тіла: розкіш, прикраси,
Не зможуть нашого тіла спасти.
Тільки зашкодять, тільки завадять,
Поможуть вмерти нашій душі.

Бо нарікають вони на Бога,
Не задоволені своїм Творцем.
А хочуть «краще» по своїй волі,
А воля Божа не потрібна їм.

Браття і сестри, всі схаменіться
І не шукайте біди собі.
Як Бог захоче так воно й буде,
Не йдіть проти Бога, по волі своїй.

Є речі, що не від нас залежать
(Ефес 5:17)


А то, що ти хочеш, то Бог не хоче,
Бо ти часто хочеш, на гріх собі.
Йдеш проти Бога і на зло Богу
І буде горе, велике горе, тільки тобі.

Бог тебе любить і краще знає,
Що тобі треба у цьому житті.
Чи бути високим, чи бути рижим,
Бог сам рішає, бо Творець Він твій.

А ти прийми Його Святу Волю.
А є якісь вади, в тілі, в житті.
Ти повір, Бог. про це точно знає,
Він твій Творець, все в руках Його є.

Є речі, що не від нас залежать
(Ефес 5:17)


І проси, ти, у Нього терпіння,
Так, нелегко у світі, тут, жить.
Земне щастя тобі не потрібне,
А блаженство небесне, друже, проси.

Там у Небі ти будеш щасливим
І не буде ніяких проблем.
Радість вічна на тебе чекає,
Почекай, потерпи, тут, зараз, тепер.

А тепер друзі, про других скажу,
В світі людей є другий вид.
Людей цих видно іще здалеку,
По пихатих лицях які на них.

Є речі, що не від нас залежать
(Ефес 5:17)


Ой і горді вони із виду,
Раджу краще і не підходь.
Вони тебе і не побачать,
Бо ти не в полі зору у них.

Гордість їм закрила очі
І сліпими вони живуть.
На всіх дивляться з верху,
Бо є багато пихи у них.

Той є гордий - бо багатий,
Та красивіша є за всіх.
А той гордий, бо все знає,
А ця горда, не прощає.

Є речі, що не від нас залежать
(Ефес 5:17)


І смішні у них причини,
Що є горді над усіма.
Ну як діти, чесне слово,
Ну нема гордитись з чого.

Те багатство не спасає,
А чи від Бога його маєш?
Ну, а може через капітали,
Свою душу в вогні спалиш.

А краса твоя від Бога,
Не зароблена тобою.
Замість подяки за це Богу,
Ти гордишся красотою?

Є речі, що не від нас залежать
(Ефес 5:17)


А краса така як квітка,
Ранком була пишна – ніжна.
В обід зів’яне і загине,
На смітник її хтось кине.

А та гординя – не прощає,
Час даремно витрачає.
А захоче примиритись,
Час піде, може спізнитись.

Клоунада – чесне слово,
Люди не бояться Бога.
Думають тут вічно жити,
Всіх людей, себе дурити.

 

Є речі, що не від нас залежать
(Ефес 5:17)


Ставить з себе щось незвичне?
І на всіх зверху дивитись?
Бути на голову всіх вище,
Найбагатшим, красивішим.

Розумнішим і найбільшим
І най, най, найсвятішим.
А згадайте був такий,
Люцифером звався він.

Біля Бога першим був
І зазнавсь, і загордивсь.
Ну а потім захотів,
Більше слави й похвали.

Є речі, що не від нас залежать
(Ефес 5:17)


Що було далі… знають всі,
Опинився на землі.
Тут бунтує, спокушає,
Всім грішити помагає.

І збиває з толку всіх,
Гордість, зависть роздає.
Є багато ще гріхів,
А ці два є головні.

Друзі, не піймайтесь на крючок,
Не потрібний є цей крок.
В мене приклад другий є,
Нам за ним потрібно йти.

 

Є речі, що не від нас залежать
(Ефес 5:17)


Бо життям своїм простим,
Доказав, що Він Святий.
Жив на світі без гріха,
В Нього гордості нема.

Не завідував нікому,
Хоч жилось нелегко Йому.
Бо не мав домів – палаців,
Ні доларів, ні дукатів.

І не мав Він мерседеса,
Ні осла не мав – був тесля.
Але так життя прожив,
Що відомий і до тепер.

Є речі, що не від нас залежать
(Ефес 5:17)


Багатьом тоді поміг,
Накормив, оздоровив.
Навіть мертвих воскрешав
І за це грошей не брав.

Хто б прожити так зумів?
Я питаю у братів.
Може є серед сестер,
Ця, що так живе тепер?

Не гордиться і не заздрить,
І погане не говорить.
Чи є любов така у нас,
Щоб за грішників страждать?

Є речі, що не від нас залежать
(Ефес 5:17)


Він страждав, не проклинав,
Поганого не бажав.
Він сказав: «Ця чаша Моя,
Я прийму по волі Бога»

Він прийняв і Він помер,
Для нас прикладом тепер.
Нам у Нього треба вірить,
Він життя усім нам змінить.

Коли прийшов до своїх,
Дуже мало хто зрадів.
Пам’ятали ким Він був,
Не повірили ким став.

Є речі, що не від нас залежать
(Ефес 5:17)


Він сказав: «До Мене йди,
Коли трудно є тобі.
Я поможу, заспокою
І до себе всіх пригорну.

І гріхи ваші покажу,
І пробачу, не відкажу».
Він чекає, Він благає,
Крок за нами, час спливає.

Поки ти ще на землі,
Так зміни життя своє.
І на Бога подійся,
Бог є завжди, Бог є близько.

Є речі, що не від нас залежать
(Ефес 5:17)


І не потрібно нам гордитись,
Бо не маєм чим хвалитись.
Все, що маєш не твоє,
Богу дякуй ти за все.

І цінуй це все, що маєш,
А не маєш, той не злись.
Бо не треба тобі цього,
З цим покірно примирись.

А може тут і не получиш,
В Небі кращого заслужиш.
Тимчасове є земне,
В Небі краще і вічне все.

Є речі, що не від нас залежать
(Ефес 5:17)


Так що друже,
Ти подумай,
На дрібниці, на земне.
Не надійся, то пусте,

Потерпи
І Вічність буде.
А там краще все,
Бо Боже все.

23. 12. 2007 р Автор Сотник Степан

Мои поэмы о Боге

Є речі, що не від нас залежать
(Ефес 5:17)

 

поэму взято из сайта "Славлю Бога"

 


 

 
 
 

 

 

Є речі, що не від нас залежать,
Є події, що не залежать від нас.
Є небо синє, є хмари білі,
Вода є мокра і вітер віє.
 
І ніч буває, і сонце гріє,
І все це є, і було ще до нас.
Багато чого у світі білім,
Змінить, добавить ми не зумієм.
 
Бо це не залежить зовсім від нас.
І ми є різні, один високий,
А цей є рижий, цей синьоокий.
Ми всі є різні вже від природи.
 
А всі події, нас і природу,
Все пречудово створив Господь.
Високо в небі пташка літає,
А під водою рибки пливуть.
 
І на землі, і під землею хтось проживає,
Все пречудово по своїй волі створив Господь.
Брат чи сестричко, скажи, що сталось?
Чим ви не згідні з нашим Творцем?
 
Що ти маленький? Не синьоока?
Не те волосся? Не та є краса?
Може не маєш цього таланту?
Може країна твоя не та?
 
Чомусь багато людей таких є,
В яких не так все, усе не те…
А цього треба… А це змінити,
А це не потрібно зовсім мені.
 
Дуже погано що й християни,
Нарікають часто так як і всі.
І чогось хочуть, і все їм мало,
І ведуть себе, як діти малі.
 
А все що хочуть, то все для тіла
І не шукають, що треба душі.
Тіло старіє, тіло загине
І поїдять його, геть черв’яки.
 
А все, що для тіла: розкіш, прикраси,
Не зможуть нашого тіла спасти.
Тільки зашкодять, тільки завадять,
Поможуть вмерти нашій душі.
 
Бо нарікають вони на Бога,
Не задоволені своїм Творцем.
А хочуть «краще» по своїй волі,
А воля Божа не потрібна їм.
 
Браття і сестри, всі схаменіться
І не шукайте біди собі.
Як Бог захоче так воно й буде,
Не йдіть проти Бога, по волі своїй.
 
А то, що ти хочеш, то Бог не хоче,
Бо ти часто хочеш, на гріх собі.
Йдеш проти Бога і на зло Богу
І буде горе, велике горе, тільки тобі.
 
Бог тебе любить і краще знає,
Що тобі треба у цьому житті.
Чи бути високим, чи бути рижим,
Бог сам рішає, бо Творець Він твій.
 
А ти прийми Його Святу Волю.
А є якісь вади, в тілі, в житті.
Ти повір, Бог. про це точно знає,
Він твій Творець, все в руках Його є.
 
І проси, ти, у Нього терпіння,
Так, нелегко у світі, тут, жить.
Земне щастя тобі не потрібне,
А блаженство небесне, друже, проси.
 
Там у Небі ти будеш щасливим
І не буде ніяких проблем.
Радість вічна на тебе чекає,
Почекай, потерпи, тут, зараз, тепер.
 

А тепер друзі, про других скажу,
В світі людей є другий вид.
Людей цих видно іще здалеку,
По пихатих лицях які на них.
 
Ой і горді вони із виду,
Раджу краще і не підходь.
Вони тебе і не побачать,
Бо ти не в полі зору у них.
 
Гордість їм закрила очі
І сліпими вони живуть.
На всіх дивляться з верху,
Бо є багато пихи у них.
 
Той є гордий - бо багатий,
Та красивіша є за всіх.
А той гордий, бо все знає,
А ця горда, не прощає.
 
І смішні у них причини,
Що є горді над усіма.
Ну як діти, чесне слово,
Ну нема гордитись з чого.
 
Те багатство не спасає,
А чи від Бога його маєш?
Ну, а може через капітали,
Свою душу в вогні спалиш.
 
А краса твоя від Бога,
Не зароблена тобою.
Замість подяки за це Богу,
Ти гордишся красотою?
 
А краса така як квітка,
Ранком була пишна – ніжна.
В обід зів’яне і загине,
На смітник її хтось кине.
 
А та гординя – не прощає,
Час даремно витрачає.
А захоче примиритись,
Час піде, може спізнитись.
 
Клоунада – чесне слово,
Люди не бояться Бога.
Думають тут вічно жити,
Всіх людей, себе дурити.
 
Ставить з себе щось незвичне?
І на всіх зверху дивитись?
Бути на голову всіх вище,
Найбагатшим, красивішим.
 
Розумнішим і найбільшим
І най, най, найсвятішим.
А згадайте був такий,
Люцифером звався він.
 
Біля Бога першим був
І зазнавсь, і загордивсь.
Ну а потім захотів,
Більше слави й похвали.
 
Що було далі… знають всі,
Опинився на землі.
Тут бунтує, спокушає,
Всім грішити помагає.

І збиває з толку всіх,
Гордість, зависть роздає.
Є багато ще гріхів,
А ці два є головні.
 
Друзі, не піймайтесь на крючок,
Не потрібний є цей крок.
В мене приклад другий є,
Нам за ним потрібно йти.
 
Бо життям своїм простим,
Доказав, що Він Святий.
Жив на світі без гріха,
В Нього гордост>і нема.
 
Не завідував нікому,
Хоч жилось нелегко Йому.
Бо не мав домів – палаців,
Ні доларів, ні дукатів.
 
І не мав Він мерседеса,
Ні осла не мав – був тесля.
Але так життя прожив,
Що відомий і до тепер.
 
Багатьом тоді поміг,
Накормив, оздоровив.
Навіть мертвих воскрешав
І за це грошей не брав.
 
Хто б прожити так зумів?
Я питаю у братів.
Може є серед сестер,
Ця, що так живе тепер?
 
Не гордиться і не заздрить,
І погане не говорить.
Чи є любов така у нас,
Щоб за грішників страждать?
 
Він страждав, не проклинав,
Поганого не бажав.
Він сказав: «Ця чаша Моя,
Я прийму по волі Бога»
 
Він прийняв і Він помер,
Для нас прикладом тепер.
Нам у Нього треба вірить,
Він життя усім нам змінить.
 
Коли прийшов до своїх,
Дуже мало хто зрадів.
Пам’ятали ким Він був,
Не повірили ким став.
 
Він сказав: «До Мене йди,
Коли трудно є тобі.
Я поможу, заспокою
І до себе всіх пригорну.
    
І гріхи ваші покажу,
І пробачу, не відкажу».
Він чекає, Він благає,
Крок за нами, час спливає.
 
Поки ти ще на землі,
Так зміни життя своє.
І на Бога подійся,
Бог є завжди, Бог є близько.
 
І не потрібно нам гордитись,
Бо не маєм чим хвалитись.
Все, що маєш не твоє,
Богу дякуй ти за все.
 
І цінуй це все, що маєш,
А не маєш, той не злись.
Бо не треба тобі цього,
З цим покірно примирись.
 
А може тут і не получиш,
В Небі кращого заслужиш.
Тимчасове є земне,
В Небі краще і вічне все.
 
Так що друже,
Ти подумай,
На дрібниці, на земне.
Не надійся, то пусте,
 
Потерпи
І Вічність буде.
А там краще все,
Бо Боже все.
 

23. 12. 2007 р  Автор Сотник Степан






Мої Українські поеми про Бога | категорія матеріалу: Тема життя |
дата додавання:
12.10.2010|
переглядів: 1080 |коментарів  (0) |

теги матеріалу: Є речі, життя, (Ефес 5:17), що не від нас залежать, надія на Бога, віра в Бога |
оцініть матеріал сайту
рейтинг: 0.0/0

подібні публікації сайта:


читайте інші матеріали сайту

 Запам'ятай. Божий Закон (Исход 20:1-17)(1025) 
 Господи милий(1243) 
 Для чого? Не треба (2 Петр 2:22)(982) 
 На Тебе надіюсь(1207) 
 Вісім років (Пс 118:9-10)(977) 
 Дорогим сестричкам (Об'явлення 2:4-5)(1033) 
 Господи прости(1086) 
 Добрий початок(915) 
 Сімдесят учнів (від Луки 10:1-12)(998) 
 Встану на коліна (1Тим 2:1-2)(1203) 


поділись з друзями матеріалом сайту

 
відправка новин сайту

на вашу E-mail

 
avatar


НАПИСАТИ ЛИСТ АВТОРУ САЙТА
сайту "Прославляю Бога"
Имя отправителя *:
E-mail отправителя *:
Web-site:
Тема письма:
Текст сообщения *:
Оценка сайта:
Код безопасности *:








Я прославляю Бога. Вірші, пісні, поеми, притчі та проза про Бога на українській мові  2024